Публікації

Коли "закон не є закон"
Одним із ключових завдань будь-якої держави, незалежно від її суспільно-політичного устрою, є забезпечення безумовного виконання на її суверенній території законів. Більше того, закон, як інститут примусу фактично є одним із ключових інститутів існування держави.

Здатність держави забезпечити виконання закону свідчить про її спроможність. Саме тому виконання законів у так званих "зрілих" демократіях зведено майже до культу. Який би не був закон несправедливий, але допоки він існує, він виконується.

Постійна боротьба протягом багатьох поколінь за свої свободи та права та відстоювання цих прав, допомогли західному суспільству в засвоєнні ще одного суспільно важливого правила - закон є однаковим для всіх. Щонайменша спроба ігнорування цього правила інколи призводила до надзвичайно негативних наслідків, внаслідок чого навіть представники політичної еліти та впливові бізнесменами засвоїли – цю норму краще не порушувати.

Як наслідок, для США, європейських та багатьох інших країн притягнення до адміністративної або й кримінальної відповідальності знаменитостей чи дітей політиків не є чимось надзвичайним. Напевно найвідоміший приклад, коли доньку Президента США Джорджа Буша Дженну покарали штрафом, лекцією про шкідливість алкоголю та 8-ми годинами суспільно корисної праці за споживання пива у нічному клубі (що 19-літній Дженні було заборонено законом).

Одним словом, в справді демократичній країні не існує нікого і нічого священного окрім Закону.

Цілковито протилежну картину спостерігаємо в Україні. Мало того, що закони не діють для окремих осіб. Загалом, ігнорування закону та зневажливе ставлення до нього є складовою державної політики та навіть правилом законотворчого процесу.

Візьмемо найпростіший приклад, постійне ігнорування Верховною Радою норми Закону України "Про систему оподаткування в Україні" відповідно до якої зміни і доповнення до цього Закону, інших законів України про оподаткування стосовно надання пільг, зміни податків, зборів (обов’язкових платежів), механізму їх сплати вносяться до цього Закону, інших законів України про оподаткування не пізніше, ніж за шість місяців до початку нового бюджетного року і набирають чинності з початку нового бюджетного року. Як виконується ця норма – добре знають наші підприємці.

А чого варте постійне призупинення законом про держбюджет норм інших законів. Для прикладу, статтею 77 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" були призупинені норми декількох десятків законів, з яких багато носять соціальний характер.

Чому ж так відбувається? А тому, що в запалі передвиборної боротьби депутати ініціюють та приймають закони, які мали би приносити виборцям різні соціальні блага. Але коли заходить мова про виконання прийнятих законів, виявляється що в бюджеті на це немає коштів. От і вдається парламент до такого кроку, як призупинення на поточний бюджетний рік дії законів, якими надаються соціальні пільги. І так відбувається з року в рік.

Інше, не менш болюче питання - виконання вже прийнятих законів. Фактично воно відповідає популярному виразу "суворість закону пом’якшується необов’язковістю його виконання".

Найпростіший та найсвіжіший приклад – Закон України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення", яким було встановлено заборону куріння тютюнових виробів в громадських місцях. А за порушення цієї заборони встановлена адмінвідповідальність у вигляді штрафу від 1 до 5 неоподатковуваних мінімумів. Цікаво, чи багато із вас бачили, як працівник правопорядку притягує до відповідальності порушника? Але ж тих, хто палять на зупинках громадського транспорту чи в інших громадських місцях, так і не поменшало.

Виникає питання, навіщо тоді приймати закон, який не буде виконуватися на практиці? Щоб зайвий раз викликати зневіру у спроможність держави забезпечити його виконання та послухати нарікання на роботу правоохоронців?

Тому, перш ніж приймати будь-який закон та вводити його у дію, варто спочатку продумати, як він виконуватиметься. І запроваджувати закон разом з механізмом його реалізації. Наприклад, повернемося до того ж закону про заборону паління – хіба складно утворити в міліції громадської безпеки підрозділи по виконанню цього закону? І бюджет поповнювався б і закон виконувався б значно краще. А головне, кожен з тих, хто був би притягнутий до відповідальності, на своїй "фінансовій шкурі" відчув би, що означає порушити закон.

Необхідність виконання закону має закарбуватися у суспільній свідомості. Лише тоді це стане непорушним правилом для переважної більшості окремих індивідуумів. Тоді можливо і корупція стала би явищем поодиноким, а не системним і ряд інших проблем вдалося б розв’язати значно простіше.

Та чи доживемо ми до таких шляхетних часів? Щоб виховати повагу до закону потрібен час, системні дії та кропітка праця. І головне – розуміння необхідності цього з боку державних мужів, особливо парламентарів. Але здається їм не до того, адже на відміну від звичайних громадян, депутатська недоторканість вивела їх поза рамки будь-якого закону. А про народ та долю країни турбуватися - так це потім, адже до чергових виборів ще далеко.

Михайло Дяденко
для ХайВей
14.09.2008


15.03.2017
ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" розглядає питання про врегулювання проблеми вкладників, рахунки яких були відкриті на тимчасово окупованій території АР Крим та м. Севастополя...
05.01.2017
Якщо говорити про економічні підсумки року, то самим провальним слід все ж вважати боротьбу з корупцією, від якої страждає українська економіка, і яка досить боляче на неї впливає.


07.07.2016
6 липня 2016 року Посол Італії в Україні Фабріціо Романо вручив від імені Президента Італії народному депутату України Оксані Білозір високу державну нагороду Італійської Республіки – Орден Зірки Італії з присвоєнням звання «кавалер».


Copyright - CLAPRI, 2008. All rights reversed. Яндекс цитирования
Головна Пошук Контакти