Україна сьогодні

Про локшину, вуха і місцеві вибори

Перенесення місцевих виборів – тактична пауза, необхідна Партії регіонів для формування нової коаліції, а також частина великого коаліційного торгу з Блоком Литвина, НУНС і Компартією. Підоснова «розміну» така: що швидше відправлять у відставку Тимошенко, то швидше відбудуться місцеві вибори. Імовірно, 26 вересня 2010 року. Інтерес БЮТ полягає в тому, щоб вибори відбулися не раніше ніж через рік.

Скасування місцевих виборів, призначених на 30 травня, ні для кого в парламенті не стало несподіванкою. Після погоджувальної ради в понеділок було очевидно, що всі фракції «за», окрім БЮТ. Хоча і там існували альтернативні думки із цього приводу, наприклад, Томенко пропонував перенести вибори на 2011 рік.

За логікою, після такого рішення політсили повинні були розпустити штаби, звільнити людей і з головою поринути в поточні політичні чвари. Проте опитування «Главреда» серед лідерів партій («Свобода», ПСПУ, БЮТ, «Лівий блок», НУНС та інших) зафіксувало діаметрально протилежну картину – всі працюють, штаби розпускати ніхто не збирається, коригування списків триває повним ходом.

Так, на Житомирщині активно веде кампанію один з керівників компанії «Газ України». Як стверджують завидющі язики, з $1,5 млн. запланованих вкладень витрачено вже третину суми, і ніхто згортатися не думає.

Про причини таких щедрих вливань ми поговоримо нижче. А поки спробуємо розібратися, навіщо спонсори витрачаються на кампанію, якщо виборів немає і невідомо коли будуть? Пошук відповіді на це питання, очевидно, вимагає з'ясування, кому вигідне перенесення виборів. Насамперед, Партії регіонів, Блоку Литвина і КПУ, що проголосували за це рішення практично у повному складі, і частині НУНС. При цьому кожний має свій інтерес.

Для найбільшої фракції – ПР – він полягає в тому, щоб відкласти місцеві вибори на осінь і зосередитися на коаліційних торгах, звільненні Тимошенко і бюджетних питаннях, оскільки вже очевидно, що «біло-синій» бліц-криг в парламенті провалився.

Знову ж таки, перенесення місцевих виборів на осінь дозволить новому Президентові поміняти губернаторів і глав райдержадміністрацій, зосередивши в своїх руках адмінресурс. Проте далі за осінь відкладати це питання не дасть Конституційний суд, стверджує один з учасників «Лівого блоку», лідер «Союзу лівих сил» Василь Волга. І навіть «економічна доцільність» такого кроку не може служити виправданням порушення Конституції, де «чорним по білому» написано, що повноваження мерів закінчуються через чотири роки, тобто в березні 2010 року.

Ще одне слабке місце цієї комбінації – чи так добре йтимуть справи в економіці восени, що Партія регіонів піде не оглядаючись на місцеві вибори?

КПУ і Блоку Литвина теж поспішати нікуди. Оскільки ні Петру Симоненку, ні Володимиру Литвину президентські вибори не принесли нічого, окрім мук і витрат, і обидва балансують на межі прохідного бар'єру, їх інвестори абсолютно логічно вирішили пробувати щастя на стороні. Як, наприклад, Віктор Пилипишин з громадською організацією «Кияни передусім». У «Лівому блоці» зараз активно проходить «розбір польотів», списки «перетрушуються», а всім партійцям, що не виправдали довіри, вкажуть на двері, розповів «Главреду» Волга.

На користь перенесення виборів зіграв і той факт, що у багатьох «і кінь не валявся» в плані підготовки до них – формування списків, висунення членів комісій і так далі. Захоплені обіцянками Тимошенко і Януковича продовжити повноваження на рік, багато мерів до кампанії не готувалися. А коли на горизонті замаячила дата 30 травня – були в шоці, переказали «Главреду» настрої на місцях обізнані люди.

Незрозуміла ситуація була і з депутатами місцевих рад, яким за Конституцією гарантується 5-річний термін повноважень, – до березня 2011-го. Проте «ноу-хау» Андрія Портнова та Олександра Лавриновича збило багатьох з пантелику: на момент висунення в місцеві ради політреформа ще не набрала чинності (до 1 січня 2006 року). Тож повноваження депутатів, вибраних 26 березня 2006 року, складають не 5 років, а 4 роки, вважають юристи. І знову зачалися торги.

Що стосується Києва, то нова коаліція визначатиметься по ситуації. Буде бажання – перевибори відбудуться. І рішення КС про те, що Черновецький, обраний на дострокових виборах, має досидіти до 2011 року, а Київрада – до 2012-го, не завада. Або депутати внесуть зміни до законодавства, закріпивши одномоментні вибори по всій країні, або пошлються на те, що рішення КС не має зворотної сили.

Якщо дивитися на цю справу з точки зору «біло-середечних», то і для них сенс у перенесенні виборів, поза сумнівом, є. За рік, поки країною керує Янукович, економіка встигне продемонструвати «чудеса на віражах», і Юлія Володимирівна зможе відігратися за програш.

У фракції НУНС, що дала за постанову ВР 32 голоси, керувалися суто прозаїчними цілями – відсутністю партійних структур на місцях. Ні під В’ячеслава Кириленка, ні під «Єдиний центр» вони не створені, і додатковий часовий лаг їм лише в плюс.

Таким чином, якщо не рахувати залишків «Нашої України» на чолі з Ющенком, який мав шанс закріпитися в Галичині, тактично перенесення виборів задовольняє всі сили у ВР. Хоча офіційно озвучуються абсолютно інші причини перенесення: відсутність бюджету і необхідність зміни виборчої системи.

Вся інтрига сьогодні зводиться до того, коли саме відбудуться вибори – через рік, як на тому наполягає БЮТ, чи восени, про що думають всі решта. Джерела «Главреда» сходяться на даті 26 вересня.

Місцевий «лохотрон»

Із ситуації, що склалася, слідує низка далекосяжних висновків для країни в цілому і для місцевого бізнесу зокрема.

Висновок перший – місцевий «лохотрон» продовжується. Не секрет, що багатьох бізнесменів на місцях удалося заманити на президентську кампанію тільки в обмін на обіцянки включити їх у списки на місцевих виборах. Найактивніше такий «розмін» пропонували Тимошенко і Литвин. Але і до кандидатів меншого «калібру», як стверджують очевидці, теж шикувалися натовпи охочих записатися в списки на місцеві вибори: до Яценюка, Тігіпка, Гриценка.

І лише в «Свободі» Тягнибока категорично заперечують таку купівлю-продаж. Як заявив «Главреду» заступник голови партії Андрій Мохник, не членам «Свободи» шлях у місцеві списки заказаний. Виняток становлять лише військові, яким закон забороняє мати партійність.

У підсумку, багато бізнесменів встигли занести гроші в партійну касу, проте з перенесенням виборів всі бонуси були знівельовані. Як емоційно зауважив «Главреду» один із спонсорів місцевої кампанії, «в Раді зібралися самі лише наперсточники, і ти ніколи не знаєш, під яким наперстком у них кулька».

До речі, «кидки» на місцях практикуються не вперше. У багатьох ще свіжі в пам'яті спогади про 2006 рік, коли неінформованим новачкам по три рази продавали одні й ті самі місця в списку БЮТ. Ясна річ, що з розпискою від Литвина або Тимошенко про продаж місця до суду не підеш. Крім того, місця в списку продавали, як правило, голови місцевих штабів. А після їх «зачистки» за підсумками виборів претензії пред'являти було нікому.

Не кажучи вже про те, що обговорювана «мажоритарка» повністю ламає сталі правила гри і нівелює «бонуси» місцевим активістам. На щастя для останніх, мажоритарна система не потрібна ні БЮТу, ні ПР. І поправками до Закону про вибори депутатів місцевих рад і голів, підготовленими Комітетом, вона не передбачена. Натомість там є двотурова система виборів у містах з населенням понад 75 тисяч людей і скасування графи «проти всіх».

Що буде з раніше розданими зобов'язаннями? У Януковича обіцяють розрахуватися з переможцем посадами, «вирішити питання» тощо. Благо перемога на виборах дає Віктору Федоровичу необхідні важелі.

Люди, що вклалися в кампанію Тимошенко, опинилися в менш вигідній ситуації. Поки Юлія Володимирівна залишається прем'єром, у неї ще є шанс утримувати свої «в'язкі» фракції. Проте з переходом в опозицію велика ймовірність, що можуть «посипатися» її місцеві структури, стверджує фахівець з регіональних виборів Павло Карайченцев.

Як приклад політтехнолог навів «Главреду» ситуацію з фракцією БЮТ у Закарпатській облраді. Практично відразу після виборів-2006 вона розділилася на пробалогівську «Батьківщину» (яку очолив беззмінний з 2000 року лідер партії на Закарпатті – Мартін) і власне БЮТ. Не лише прагматичне крило фракції у ВР, але і частина бютівських депутатів на місцях віддадуть перевагу «худому миру» з ПР. Ідеологія як така на місцях відсутня. «Той тиск, який чинили на БЮТ у Закарпатті, тепер буде повсюдним. І якщо місцеві вибори перенесуть на рік – ніхто не житиме очікуваннями примарних місць у списках», – вважає експерт.

Ситуація в Київській області, де частину списку БЮТ формував особисто Богдан Губський, трохи інша. Де буде він, там, судячи з усього, будуть і «біло-сердечні» на Київщині, резюмує Карайченцев.

Не виключено, що найближчим часом станеться і «перефарбовування» багатьох бютівських мерів. Наприклад, у 2006 році в Луцьку мерові Богдану Шибі, аби виграти, досить було повісити свої плакати поряд з Тимошенко. Тепер, коли до виборів ще сила-силенна часу, а місцеві питання вирішувати треба вже зараз, як не крути, а домовлятися з новою владою доведеться. «БЮТ розгубить мерів, що підписалися за Тимошенко, якщо місцеві вибори не відбудуться найближчим часом. Найскладніше буде мерам зі сходу, таким як Грицишин з Сіверодонецька, які фактично перейшли на бік Тимошенко в 2009 році», – зазначає Карайченцев.

У будь-якому разі, пересуджують злі язики, ближче до осені гроші за місця в списках зберуть ще раз.

Висновок другий – відбувається «консервація» системи на користь парламентських сил, щоб не допустити притоку «нової крові». На думку соціологів, рейтинги загальнонаціональних брендів на місцях в 2,5, а то і втричі менші, ніж по Україні. Якщо в 2006 році місцеві вибори проходили в тіні парламентських, то на виборах 30 травня громадяни мали всі шанси сказати, що вони думають з приводу неприбраних вулиць, роботи ЖКГ і дерибану землі, віддавши голоси за нових осіб.

Щоб цього не сталося, парламент почав зволікати з місцевими виборами, відкладаючи прихід Яценюка, Гриценка, Тігіпка на багато місяців, поки їхні рейтинги без посад і майданчиків для піару остаточно не схуднуть. У такий нехитрий спосіб можна позбутися конкурентів як на місцевих, так і на парламентських виборах.

Арсеній Яценюк і Сергій Тігіпко, як стверджує Карайченцев, залучали кошти на президентські вибори як під парламентські, так і під місцеві вибори, але перенесення місцевих виборів серйозно остудить запал їхніх потенційних спонсорів.

Зокрема, Тігіпко сам профінансував переважну більшість свого політпроекту. Його успіх зробив його привабливим для місцевих політінвесторів – частину списку планувалося віддати тим, хто «працює лицем», а частину – фінансистам місцевих кампаній, що дозволило б Тігіпку за рахунок місцевих виборів розвивати «Сильну Україну», повернути свої особисті вкладення в кампанію і дотягнути до парламентських виборів. «Тепер, не розуміючи дати, ті, хто цікавляться місцевими списками, менш охоче вкладатимуть гроші, вичікуючи ясності з датою і системою виборів», – зазначив Карайченцев.

Наразі банкір вкладається в масштабні дослідження, аби знайти стратегію, що дозволяє йому зберегти рейтинг до місцевих і парламентських виборів. Час працює проти нього – після літа виборець вийде зі свіжими «післявідпустковими» враженнями, і 13% у Сергія Тігіпка може вже не бути, вважає політтехнолог.

У Яценюка в цьому плані ситуація ще гірша. Його спонсори вкладалися в політичний проект «Арсеній» під чесне слово останнього, що він відпрацює також місцеві вибори і дійде до парламентських. «Зараз Арсеній Петрович, відпрацювавши свою президентську кампанію, фактично згорнув загальнонаціональну кампанію. Давши відмашку в регіонах самим працювати на результат, він дозволив використовувати бренд Яценюка. Але без особистої роботи Арсенія Петровича він нічого не вартує. Профінансувавши частину президентської кампанії, актив на місцях змушений ще раз заплатити за місцеву кампанію. І чим далі дата місцевих виборів, тим більше кошти треба витратити, щоб в'їхати в міськради під прапором «Фронту змін», – зазначає експерт.

Частина інвесторів швидше погодяться втратити вкладені кошти, ніж дофінансувати проект до кінця, якщо не побачить активності з боку Яценюка, додав фахівець.

Гриценко здобув непогані результати (близькі до 3%) у Львові, обласних центрах Західної України, але також не може конвертувати їх у крісла на місцевих виборах.

Висновок третій – політична доцільність виправдовує порушення Конституції, оскільки постфактум ніхто мерам зайвий рік «накинути» вже не може.

Висновок четвертий – це останні цікаві місцеві вибори. Сьогодні ради являють собою великі ліквідаційні комісії, що роздають залишки землі і комунального майна. І через п'ять років, коли ЖЕКи і місцеві теплокомуненерго перейдуть у приватні руки, багато нинішніх мерів, особливо «червоні директори», підуть із цього бізнесу. На їх місце прийдуть «молоді яппі», які впроваджуватимуть нові схеми заробляння грошей з відома місцевих «баронів». Цікавість до місцевих рад загасне, а ціна мерських і депутатських крісел, відповідно, зменшиться.

Висновок п’ятий – у політичному «лохотроні» 90% новачків програють. Тому політичний процес на місцях дедалі більше нагадує болото, в якому тоне будь-яка спроба обговорити, зробити, зрушити з мертвої точки щось актуальне.

Алла Присяжнюк

Главред

03.03.2010


Листопад 2017
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1  2  3  4  5
 6  7  8  9  10  11  12
 13  14  15  16  17  18  19
 20  21  22  23  24  25  26
 27  28  29  30
Україна сьогодні

—  ПриватБанк вирішує питання виплат вкладникам Криму - Оксана Білозір

—  Експерт пояснив, що стало провалом для української політики в 2016 році році

—  Президент Італії нагородив Оксану Білозір Орденом Зірки Італії

—  Корупційні ігри нафтогазових "патріотів"

—  Нафтогаз і "Укргазвидобування": новий корупційний скандал?

—  Поки ЦВК рахує голоси, лідери партій торгуються за крісла у Раді

—  Ремонт дорог "по-киевски": бессмысленный и беспощадный

—  Магнитные бури в Раде: Януковича обозвали Тимошенко, а чернобыльцев - афганцами

—  Праймеріз чи ще одна утопія?

—  Громадянське суспільство: між рибою і вудкою

—  Команда, яка прийшла до влади, говорить одне, а робить інше

—  Back in the USSR

—  Патріарх Кирило стане третьою людиною в Росії, якщо виконає Велику місію

—  Що таке Батьківщина і чому вони не патріоти

—  Після інавгурації Президента в Україні почався наступ на парламентаризм

—  Україна між "тут" і "там": як здобутися на українську владу?

—  Реформа освіти: кому потрібна 11-річка?

—  День народження Януковича - ярмарок марнославства

—  Суспільне телебачення: спроба №2

—  "Жить стало веселее"

<< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 >>
Copyright - CLAPRI, 2008. All rights reversed. Яндекс цитирования
Головна Пошук Контакти