Україна сьогодні

Опозиція: торт "Наполеон"
Президентські вибори перевернули політичну ситуацію в Україні догори дриґом: ми стаємо свідками розшарування опозиційних сил.

Суперечності і чвари, що вирізняли "команду Майдану" кілька останніх років, переносяться в опозиційну діяльність. Віктор Янукович і його соратники радісно потирають руки.

Варто нагадати, що опозиційний уряд, який свого часу очолював Віктор Федорович, також не відрізнявся бурхливою ініціативністю, вважаючи за краще критикувати владу формально і сумувати за втраченими на якийсь час можливостями. Але Янукович мав одну перевагу: у нього не було конкурентів у боротьбі за право опонувати владі. Навіть комуністи вважали за краще постійно маневрувати, не формалізуючи свою опозиційність. Натомість за два тижні після інавгурації Януковича про своє бажання офіційно бути оголошеним його опонентом встигли заявити кілька політиків.

Їх не зупиняє відсутність в Україні закону, що регулює опозиційну діяльність. До речі, про необхідність ухвалення такого нормативного акту говорили ще за Кучми, після формування в 2000 році першої постійної парламентської більшості. Але "касетний скандал" перешкодив Леоніду Даниловичу, а Віктору Ющенку, ймовірно, численні державні турботи не дозволили прийняти "опозиційний регламент". В результаті в Україні існують тільки два види політичної життєдіяльності: у владі та в опозиції, що і підтвердив лідер "Сильної України" Сергій Тігіпко, вирішивши стати куратором економічних реформ в уряді Азарова – Януковича, а не штовхатися ліктями в боротьбі за місце під опозиційним сонцем.

Юлія Тимошенко про своє прагнення очолити демократичну опозицію заявила 9 березня біля підніжжя пам'ятника Тарасу Шевченку, щедро цитуючи в своїй промові слова великого Кобзаря. Підтримати лідерку БЮТ зібралися переважно її "сердечні" прихильники, але це не завадило "народному вічу" вибрати на безальтернативній основі Тимошенко лідером демократичної опозиції. Юлія Володимирівна поспішає: їй необхідно постійно нагадувати про себе, зберігати монолітність бютівської фракції у Верховній Раді, підкреслювати власну здатність не здаватися і погрожувати Віктору Януковичу всілякими неприємностями. Один нюанс: Юлія Тимошенко, як і "регіонали", в свою коаліцію готова приймати тільки "тушками". Соратники леді Ю не лише передали їй повноваження неформального лідера парламентської фракції, а й вимагають для свого вождя постійного місця в парламентській гостьовій ложі. Фактично бютівці створюють прецедент отримання політиком частини повноважень парламентаря без депутатського мандата. Тимошенко, нагадаю, була ініціатором ухвалення закону про опозиційну діяльність, і зараз намагається отримати дивіденди від давнішньої ініціативи. Правда, упевненості в тому, що нова коаліція вирішить подарувати лідерці БЮТ таку «будку гласності» в парламенті, немає.

Після зустрічі з Віктором Януковичем заявив про готовність піти в опозицію і Арсеній Яценюк. Лідер «Фронту змін» відмовився від віце-прем'єрського портфеля, а замість місця у владі планує особисто сформувати опозиційний уряд. Ідея хороша, навіть цікаво буде глянути на міністрів-«фронтовиків», оскільки донині Арсеній Петрович тримав у таємниці склад своєї команди, немов Хлопчиш-Кибальчиш – головну військову таємницю під тортурами буржуїнів. Правда, активність Яценюка, котрий намагався стати кандидатом у прем'єри, але не зміг акумулювати необхідну підтримку у фракції НУНС, викликає роздратування в БЮТ. Глашатай "сердечників" Сергій Соболєв уже заявив, що Янукович призначив Яценюка "улюбленою опозицією", але лідер бютівської фракції Іван Кириленко не виключив, що для Арсенія Петровича знайдеться міністерський портфель в опозиційному Кабміні Тимошенко.

Віце-спікер Микола Томенко, спираючись на парламентський регламент, стверджує, що опозиційний уряд і парламентська опозиція можуть існувати в однині, і, ясна річ, у "сердечному" вигляді. У "фронтовиків" є власний аргумент – Юлія Тимошенко не є народним депутатом, тому незрозуміло, на якій підставі вона може очолити уряд парламентської опозиції. З боку це з'ясування стосунків нагадує сутичку в пісочниці за пасочки-совочки, що красномовно характеризує рівень опозиційної свідомості.

До речі кажучи, не варто скидати з рахунків ще кількох суб'єктів політичного процесу. Розпещений наявністю власного апарату Віктор Ющенко навряд чи захоче вести опозиційну діяльність виключно як гуру "Нашої України" і голова наглядової ради "Мистецького Арсеналу". Та й оточення Віктора Андрійовича, що збереглося, вимагає статусних посад, здатних якщо не забезпечити вплив на ситуацію в країні, то втішити самолюбність. Схоже, про опозиційну діяльність доведеться замислитися і членам фракції НУНС, від послуг яких у справі формування коаліції Партія регіонів відмовилася з погано приховуваним полегшенням. Не ініціювати ж їм дострокові парламентські вибори, здатні стати політичним вироком для більшості нунсівців, – у нас не в моді політичні харакірі.

Ця опозиційна кадриль видається сьогодні першою внутрішньополітичною перемогою Віктора Януковича, до якої той практично не доклав жодних зусиль. Та йому й робити нічого не потрібно було, досить було не втручатися в розбірки вчорашніх володарів влади, які за звичкою вирішили ділити і право опонувати новій державній владі. Опозиція вже сьогодні нагадує торт "Наполеон", що складається з різних за розміром і мірою пропеченості коржів, густо змащених кремом з суперечностей і політиканства. У цих умовах Януковичу варто ініціювати продовження процесу брунькування опозиції: чим далі зайде процес з'ясування, хто більше не любить владу, тим легше президентові буде ухилятися від нападок опонентів.

Євген Магда, "Главред"

11.03.2010


Листопад 2017
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1  2  3  4  5
 6  7  8  9  10  11  12
 13  14  15  16  17  18  19
 20  21  22  23  24  25  26
 27  28  29  30
Україна сьогодні

—  ПриватБанк вирішує питання виплат вкладникам Криму - Оксана Білозір

—  Експерт пояснив, що стало провалом для української політики в 2016 році році

—  Президент Італії нагородив Оксану Білозір Орденом Зірки Італії

—  Корупційні ігри нафтогазових "патріотів"

—  Нафтогаз і "Укргазвидобування": новий корупційний скандал?

—  Поки ЦВК рахує голоси, лідери партій торгуються за крісла у Раді

—  Ремонт дорог "по-киевски": бессмысленный и беспощадный

—  Магнитные бури в Раде: Януковича обозвали Тимошенко, а чернобыльцев - афганцами

—  Праймеріз чи ще одна утопія?

—  Громадянське суспільство: між рибою і вудкою

—  Команда, яка прийшла до влади, говорить одне, а робить інше

—  Back in the USSR

—  Патріарх Кирило стане третьою людиною в Росії, якщо виконає Велику місію

—  Що таке Батьківщина і чому вони не патріоти

—  Після інавгурації Президента в Україні почався наступ на парламентаризм

—  Україна між "тут" і "там": як здобутися на українську владу?

—  Реформа освіти: кому потрібна 11-річка?

—  День народження Януковича - ярмарок марнославства

—  Суспільне телебачення: спроба №2

—  "Жить стало веселее"

<< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 >>
Copyright - CLAPRI, 2008. All rights reversed. Яндекс цитирования
Головна Пошук Контакти