Україна сьогодні

Уряд без жінок

Коли в далекому 1960 році, репортер лондонської газети Evening Standard запитав Черчілля, як він відноситься до прогнозів про те, що в двохтисячному році світом будуть правити жінки, він тяжко зітхнув: "...невже вони і тоді будуть?"

Сьогодні світ живе вже 2010-м роком. Жінки не володарюють світом, але про їх визначальне місце у культурній, правовій та політичній сферах можна стверджувати з абсолютною впевненістю.

На жаль, з приводу останньої, Україна є невдалим винятком.

Новостворений уряд не має жодної представниці жіноцтва у своєму складі. І це при тому, що за результатами екзит-полу, проведеного після першого туру Українським інститутом соціальних досліджень імені Яременка, серед виборців, що проголосували за новообраного президента, жінок – 54 відсотки.

І це при тому, що Янукович декларує "рух до Європи", де жінки у владі – суспільний наратив.

Фінляндія – Тар’я Галонен, Німеччина – Ангела Меркель, Литва – Даля Грібаускайте. І цей список не вичерпується.

В уряді Франції – 5 жінок, Німеччини – 6, Швеції – 10, Росії – 3, Іспанії – 9, Молдови – 6, Грузії – 1.

Ми – єдина країна в Європі, в уряді якої немає жінки.

В списку країн світу за кількістю жінок у парламенті ми займаємо 152 місце. Попереду нас такі країни, як Мозамбік, Намібія, Уганда. І це вже не кажучи про Індію, де жінки в законодавчому органі мають третину місць.

Чому представництво жінок у владі є таким важливим?

По-перше, тому що ще в 1995 році, на Пекінській конференції ООН були прийняті важливі міжнародні документи, орієнтовані на рівноправність чоловіків та жінок. Це – "Пекінська декларація" та "Платформа дій".

Саме з їх урахуванням, й були вироблені рекомендації національним урядам до розробки спеціальних стратегій і програм, котрі б дозволяли жінкам встановити паритет з чоловіками у володінні та можливостях реалізації власних прав, в тому числі і у владі.

По-друге, Верховна Рада сама ухвалила закон "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків". Цим законом, хоч і декларативно, але визнано паритетне становище чоловіків та жінок в українському суспільстві .

По-третє, наша держава переживає негативні тенденції трансформації статево-вікової структури суспільства.

В Україні, як зазначила директор Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Еллі Лібанова, відзначається небезпечне співвідношення чоловіків та жінок – 1:4.

І якщо в Європейському Союзі є спеціальна комісія з рівних можливостей чоловіків та жінок, до компетенції якої входить розробка та затвердження п’ятирічного плану по вирівнюванню позицій чоловічої та жіночої статей в країнах ЄС, то у нас такої немає.

І, нарешті, по-четверте. Хто вирішить проблеми жінок, як не самі жінки?

Питання сексуального туризму, що нагально постало останнім часом, і особливо може загостритись в умовах проведення Євро-2012. Проблема материнства. Рівні права жінок при прийомі на роботу та обрахунку заробітної платні.

Вирішенням усіх цих питань має зайнятися жінка.

Що заважає?

Сьогодні головною проблемою українських жінок є відсутність владного інструментарію.

Для прикладу, у Німеччині існує ціле міністерство у справах жінок. У Венесуелі функціонує міністерство народної влади у справах жінок та питань гендерного розвитку. Аналогічно – Ірак, Канада, Афганістан, Франція, країни Британського співтовариства.

Відповідні спеціалізовані інституції виконавчої вертикалі влади є центрами формування гендерної політики у державі.

До сфери їх компетенції входить розробка рекомендацій та забезпечення гендерної рівності у законах та нормативних актах. Крім того, у своїй діяльності профільні жіночі міністерства опираються на систему органів державного управління нижчих рівнів, що здійснюють відповідну політику.

Завдяки цьому створюється загальна система стимулювання та укорінення гендерної рівноправності у суспільстві.

Щодо України, то в умовах сьогодення, на інституційному рівні ми можемо хіба що похвалитися Комітетом при президентові у справах жінок, материнства і дитинства, комісією ВР у справах жінок, охорони сім’ї, материнства і дитинства та з питань народної освіти і науки, та низкою організацій третього сектора.

На цьому список можливостей вичерпується.

Чи слід очікувати українському суспільстві небезпек у цій сфері? Однозначно.

Саме тому, нова влада в Україні мусить кардинально переглянути власні ціннісні позиції – щодо забезпечення українському жіноцтву паритетних можливостей в порівнянні з чоловіками.

З чого почати? Та хоча б з Міністерства у справах сім'ї, молоді та спорту!

Євген Заїка, УП

18.03.2010


Листопад 2017
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1  2  3  4  5
 6  7  8  9  10  11  12
 13  14  15  16  17  18  19
 20  21  22  23  24  25  26
 27  28  29  30
Україна сьогодні

—  ПриватБанк вирішує питання виплат вкладникам Криму - Оксана Білозір

—  Експерт пояснив, що стало провалом для української політики в 2016 році році

—  Президент Італії нагородив Оксану Білозір Орденом Зірки Італії

—  Корупційні ігри нафтогазових "патріотів"

—  Нафтогаз і "Укргазвидобування": новий корупційний скандал?

—  Поки ЦВК рахує голоси, лідери партій торгуються за крісла у Раді

—  Ремонт дорог "по-киевски": бессмысленный и беспощадный

—  Магнитные бури в Раде: Януковича обозвали Тимошенко, а чернобыльцев - афганцами

—  Праймеріз чи ще одна утопія?

—  Громадянське суспільство: між рибою і вудкою

—  Команда, яка прийшла до влади, говорить одне, а робить інше

—  Back in the USSR

—  Патріарх Кирило стане третьою людиною в Росії, якщо виконає Велику місію

—  Що таке Батьківщина і чому вони не патріоти

—  Після інавгурації Президента в Україні почався наступ на парламентаризм

—  Україна між "тут" і "там": як здобутися на українську владу?

—  Реформа освіти: кому потрібна 11-річка?

—  День народження Януковича - ярмарок марнославства

—  Суспільне телебачення: спроба №2

—  "Жить стало веселее"

<< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 >>
Copyright - CLAPRI, 2008. All rights reversed. Яндекс цитирования
Головна Пошук Контакти