Україна сьогодні

Виклики Литвина
Володимир Литвин з боку виглядає визнаним ветераном перебування у владі.

Тільки орденських планок і зірки Героя України на лацкані піджака не вистачає. Сьогодні парламентську президію складно уявити без цього гнучкого і схильного до компромісів політика. Але навіть входження литвинівців у коаліцію "Стабільність і реформи" не позбавляє Володимира Михайловича необхідності діяти активно, щоб не перетворитися на "спікера за викликом".

Умови для збільшення політичної ваги парламентського голови, відверто кажучи, не найкращі. Він керує найменшою фракцією (20 парламентаріїв) Верховної Ради, в якій добра половина нардепів більше озираються на Василя Хмельницького, ніж рівняються на спікерське крісло. До того ж парламентсько-президентська республіка, якою є Україна згідно з Конституцією, останнім часом явочним порядком перетворилася на президентську. І скільки б Володимир Михайлович не демонстрував "відчуття глибокого задоволення", що нарешті запрацювала пряма телефонна лінія, яка пов'язує його з Президентом, йому доведеться пристосовуватися до нових умов роботи. Простіше кажучи – підлаштовуватися під побажання з Банкової.

Одне з найближчих ускладнень у спікерському житті – майбутній приріст коаліційних лав. З одного боку, спікерові це на руку – Верховна Рада може перетворитися на конвеєр з ухвалення рішень, а рейтинг Литвина завжди був прив'язаний до популярності законодавчого органу. З іншого – багато хто пам'ятає, наскільки некомфортно почувався Володимир Михайлович, коли в парламенті існувала більшість, на роботу якої йому було несила вплинути. Збільшення чисельності коаліції нівелює значення фракції Литвина, яка й без того отримала міністерські портфелі або "другого сорту", або для людей, яких складно назвати висуванцями спікера. Завдяки протиснутому варіанту парламентського Регламенту звільнити голову Верховної Ради сьогодні складно, але навряд чи Литвин схоче грати роль "бовдура" в "регіональному" політичному преферансі. Затіють, наприклад, на Банковій у черговий раз переписування Конституції, і тоді від спікера буде потрібна не вільнодумність, і навіть не політичне прикриття, а планомірна робота під гаслом "Ідеї Президента Януковича – в життя!"

Після президентських виборів і формування коаліції тільки ледачий новий опозиціонер не пророчив Володимиру Литвину долю Олександра Мороза. Парадоксальність ситуації очевидна: Володимир Михайлович і Олександр Олександрович один одного помітно недолюблюють, але опинилися в одній політичній ніші. Щоправда, шлях до союзу з "регіоналами" і комуністами Блок Литвина і СПУ проходили різний. Тож зрозуміло, чому Литвин як заклинання повторює тезу «парламентські вибори відбудуться восени 2012-го»: якщо Верховну Раду обирати достроково, тема «спікерської зради» буде благодатною для кількох учасників виборчого процесу. До речі, опозиціонери пригадають Володимиру Михайловичу і його нещодавні обіцянки прийняти Державний бюджет на 2010 рік разом з програмою дій уряду без обговорення – у відповідь на блокування трибуни. Скільки б спікер словесно не атакував опозицію, роль парламентського пристава, що наводить порядок у сесійному залі, Литвину навряд чи до душі, йому набагато цікавіше домагатися результату непублічно.

Володимиру Литвину доводиться постійно просувати тему зміни виборчої системи. При цьому спікер готовий і до відкритих партійних списків, і до повернення до мажоритарної системи виборів, чого не скажеш про основних політичних гравців. Хоча і "регіонали", і представники БЮТ дозволяють собі риторичні вправи щодо зміни алгоритму виборів, до конкретних рішень справа не доходить. Не виключено, що при нинішньому політичному розкладі закриті списки збережуться – навіщо Януковичу і Тимошенко ускладнювати собі життя перспективою появи внутрішньопартійних конкурентів? До того ж, як показала президентська кампанія 2010 року, активні ходіння Володимира Литвина в народ укупі з масованою рекламною кампанією на телебаченні і зовнішніх носіях мали надзвичайно низький ККД. Можливо, голоси, віддані за Литвина, привласнили більш впливові політики. Але хто дасть гарантію, що і після зміни виборчої системи подібного казусу удасться уникнути в мажоритарному окрузі, де балотуватиметься Володимир Михайлович? У такому разі після поразки відсидітися в Академії наук не вдасться – доведеться виходити на політичну пенсію. До того ж негативний сценарій може серйозно вплинути на кар'єру братів спікера – шефа Державної прикордонної служби Миколу Литвина і генерал-майора Петра Литвина.

Виходячи з реальних можливостей, що надаються статусом і політичним впливом, Володимир Литвин відіграє роль захисника національної ідентичності в умовах зближення з Росією, яким нове керівництво України немовби просить вибачення у Кремля за президентську каденцію Віктора Ющенка. Спікер підкреслив, що надання російській мові статусу державної в Україні завдасть українській мові непоправної шкоди, і назвав утопією ідею союзу Росії, України і Білорусі. Литвин старанно намацує нішу «нешароварного» патріота – який говорить з російськими політиками російською, але намагається обстоювати національні інтереси.

Головна на сьогодні проблема Литвина – його залежність від старшого політичного партнера. Ймовірно, він спрацюється з Віктором Януковичем, але ніколи не стане для глави держави своїм. Набагато вірогідніший сценарій, за якого "регіонали" "подякують" союзникові за допомогу торпедуванням його на парламентських виборах, – такий сценарій вже був розіграний в березні 2006 року. Володимиру Михайловичу добре б стрибнути вище за голову, довівши власну значущість, але політична ситуація працює проти нього.

Євген Магда, "Главред"


14.04.2010


Вересень 2017
ПнВтСрЧтПтСбНд
     1  2  3
 4  5  6  7  8  9  10
 11  12  13  14  15  16  17
 18  19  20  21  22  23  24
 25  26  27  28  29  30
Україна сьогодні

—  ПриватБанк вирішує питання виплат вкладникам Криму - Оксана Білозір

—  Експерт пояснив, що стало провалом для української політики в 2016 році році

—  Президент Італії нагородив Оксану Білозір Орденом Зірки Італії

—  Корупційні ігри нафтогазових "патріотів"

—  Нафтогаз і "Укргазвидобування": новий корупційний скандал?

—  Поки ЦВК рахує голоси, лідери партій торгуються за крісла у Раді

—  Ремонт дорог "по-киевски": бессмысленный и беспощадный

—  Магнитные бури в Раде: Януковича обозвали Тимошенко, а чернобыльцев - афганцами

—  Праймеріз чи ще одна утопія?

—  Громадянське суспільство: між рибою і вудкою

—  Команда, яка прийшла до влади, говорить одне, а робить інше

—  Back in the USSR

—  Патріарх Кирило стане третьою людиною в Росії, якщо виконає Велику місію

—  Що таке Батьківщина і чому вони не патріоти

—  Після інавгурації Президента в Україні почався наступ на парламентаризм

—  Україна між "тут" і "там": як здобутися на українську владу?

—  Реформа освіти: кому потрібна 11-річка?

—  День народження Януковича - ярмарок марнославства

—  Суспільне телебачення: спроба №2

—  "Жить стало веселее"

<< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 >>
Copyright - CLAPRI, 2008. All rights reversed. Яндекс цитирования
Головна Пошук Контакти