Україна сьогодні

Передчуття позиційної війни
Якщо порівнювати політичну діяльність з бойовими діями, то президентські вибори можна назвати генеральною битвою, в якій перемогла одна зі сторін.

Президентська кампанія продемонструвала не лише готовність учорашніх союзників топтати ногами імідж одне одного, а й відсутність далекосяжних планів як у переможців, так і у переможених. Команда Віктора Януковича обіцяє представити план реформ 100-денки глави держави, немов у того і не було за спиною п'яти років очікування можливості повноправним господарем увійти до президентського кабінету. Комітет економічних реформ має стати мозковим центром влади. На руку прибічникам Президента ставлення Росії і Заходу до результатів президентських виборів: наче змовившись, політичне керівництво РФ і західні фінансові аналітики співають осанну українській політичній стабілізації. Це тішить Банкову і помітно дратує Юлію Тимошенко, яка замість цунамі опозиційно-народного гніву поки що здебільшого пускає бульбашки на поверхні вітчизняного політичного океану.

Але таке втихомирююче затишшя не може тривати вічно. Опозиції необхідно наступати і боротися за повернення у владні кабінети, Партії регіонів, яка мінімізувала залучення союзників, – відстоювати власні інтереси і намагатися контролювати країну. У короткостроковій перспективі (1,5-2 місяці) не варто чекати різких рухів тіла. Віктор Янукович, вочевидь, представить програму реформ, яка має забезпечити йому зміцнення політичних позицій упродовж президентської каденції з прицілом на січень 2015-го. Юлія Тимошенко далі шукатиме шляхи легітимізації самопроголошеного статусу лідера опозиційних сил, в якому їй так затишно. "Регіонали" і підпорядковані їм силові структури постійно турбуватимуть лідера БЮТ за допомогою порушення кримінальних справ і внесення сум'яття і недовіри в опозиційні лави. Заклик Леді Ю. про перереєстрацію фракції (мабуть, результат креативного штурму нового «сердечного» обер-юриста Сергія Власенка) сьогодні виглядає швидше показником слабкості, ніж демонстрацією сили.

Багато що залежатиме від проведення місцевих виборів, якими, щойно ставши партією влади, перейнялася Партія регіонів. Судячи з заявленого пафосного прагнення "дотримуватися Конституції", "регіонали" хочуть на місцях обкатати модель встановлення свого впливу в масштабах країни. Змішана система дозволяє владі розраховувати на залучення не дуже стійких опозиціонерів і тонку гру із ситуативними союзниками в тому чи іншому регіоні. Судячи з появи ініціативи, соратники Віктора Януковича готові переламати через коліно інтереси Володимира Литвина і Петра Симоненка, аби забезпечити собі світле політичне майбутнє. Мабуть, якщо експеримент на місцях виявиться вдалим, трансформація чекає і на загальнонаціональний виборчий закон. У цьому «регіонали» нагадують свого стратегічного партнера – партію "Єдина Росія", яка теж миттю змінила правила політичної гри. Але на Липській і на Банковій вважають за краще ігнорувати політичний бестселер Леоніда Кучми "Україна – не Росія".

З усього видно, що осінь 2010-го (середньострокова перспектива) спокійною не буде. До вересня-жовтня не лише закінчиться пляжно-відпускний сезон, а й поменшає ейфорії від дій влади. Реальні результати заявлених економічних реформ «регіоналам» необхідні, аби не дозволити Тимошенко (та й іншим опозиціонерам) піднятися в ефективну контратаку. Ліміт посилань на наслідки роботи уряду Юлії Володимирівни добігає кінця, Миколі Азарову і його Кабінету саме час демонструвати власні управлінські таланти. Тимошенко ж необхідний яскравий інформаційний привід, аби спробувати вихлюпнути політичну боротьбу на вулиці міст-мільйонників. Лідер БЮТ добре знає правила інформаційно-політичної боротьби, через те і намагається загравати зі ЗМІ, не шкодуючи чарівності своєї. Але прорвати інформаційну блокаду Юлії Володимирівні буде непросто не лише через відсутність потужного "сердечного" медіа-холдингу. Непомітно, що Тимошенко зробила висновки зі своєї поразки у президентських перегонах – вона й далі з непохитною впевненістю обігрує меседжі вчорашнього дня.

Це дозволяє передбачити загострення боротьби в опозиційному сегменті. Наприклад, Сергій Тігіпко може повернутися з відрядження у владу, аби потіснити БЮТ за мовчазної згоди Партії регіонів. Або Арсеній Яценюк проведе мобілізацію ресурсів, замінивши гейзери креативу, властиві його команді, на вміння працювати з людьми. Націонал-демократам можна прописати один рецепт – об'єднання. Утім, на тлі опозиційної "гри в радикалізацію" не виключений сплеск активності партії ВО "Свобода", яка зуміла уникнути ідеологічного вихляння і має непублічну підтримку частини вітчизняного бізнесу. Натомість прогнозувати політичний ренесанс Віктора Ющенка можуть хіба що гурмани політичної фантастики.

У довгостроковій перспективі (рік-півтора) багато що визначатиметься форматом проведення виборів до Верховної Ради. Партія регіонів, вочевидь, спробує восени 2012 року сформувати прообраз конституційної більшості, принаймні в загальних рисах. Про своє прагнення привести до парламенту понад 300 прибічників заявляла і Юлія Тимошенко, що дає підстави передбачати гостру боротьбу за положення виборчого закону. Мабуть, усі нині присутні в парламенті політичні сили можуть бути зацікавлені в одному: не допустити припливу свіжої крові в українську політику.

"Медовий місяць" з Росією на той час може закінчитися, оскільки узгоджувати економічні інтереси буде непросто, а "конфетно-букетний" період у відносинах України і Євросоюзу триватиме. Логіка розвитку подій не дозволяє передбачити соціальний вибух – вітчизняна економіка поступово зростатиме, тішачи владу і позбавляючи опозицію частини інструментів радикалізації. В Україні триватиме позиційна політична війна, в якій переможені не здаються, а переможці далекі від бучного святкування тріумфу.

Євген Магда, "Главред"

25.05.2010


Вересень 2017
ПнВтСрЧтПтСбНд
     1  2  3
 4  5  6  7  8  9  10
 11  12  13  14  15  16  17
 18  19  20  21  22  23  24
 25  26  27  28  29  30
Україна сьогодні

—  ПриватБанк вирішує питання виплат вкладникам Криму - Оксана Білозір

—  Експерт пояснив, що стало провалом для української політики в 2016 році році

—  Президент Італії нагородив Оксану Білозір Орденом Зірки Італії

—  Корупційні ігри нафтогазових "патріотів"

—  Нафтогаз і "Укргазвидобування": новий корупційний скандал?

—  Поки ЦВК рахує голоси, лідери партій торгуються за крісла у Раді

—  Ремонт дорог "по-киевски": бессмысленный и беспощадный

—  Магнитные бури в Раде: Януковича обозвали Тимошенко, а чернобыльцев - афганцами

—  Праймеріз чи ще одна утопія?

—  Громадянське суспільство: між рибою і вудкою

—  Команда, яка прийшла до влади, говорить одне, а робить інше

—  Back in the USSR

—  Патріарх Кирило стане третьою людиною в Росії, якщо виконає Велику місію

—  Що таке Батьківщина і чому вони не патріоти

—  Після інавгурації Президента в Україні почався наступ на парламентаризм

—  Україна між "тут" і "там": як здобутися на українську владу?

—  Реформа освіти: кому потрібна 11-річка?

—  День народження Януковича - ярмарок марнославства

—  Суспільне телебачення: спроба №2

—  "Жить стало веселее"

<< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 >>
Copyright - CLAPRI, 2008. All rights reversed. Яндекс цитирования
Головна Пошук Контакти