Україна сьогодні

Україна – НАТО: глибока заморозка

Президент Віктор Янукович виконав одну зі своїх передвиборних обіцянок, публічно зазначивши, що вступ України в НАТО сьогодні видається нереальним, але співпраця з Альянсом триватиме.

Міністр закордонних справ Костянтин Грищенко також упевнений, що вступ до Північноатлантичного альянсу поки що знімається з порядку денного зовнішньої політики нашої країни.

Висувати претензії Віктору Федоровичу щодо охолодження його стосунків з НАТО, м'яко кажучи, наївно. Слід сказати, що в попередній кар'єрі нинішнього глави держави тема взаємин Україна – Альянс завжди була досить делікатною і неоднозначною. Мабуть, слід пригадати, що для Леоніда Кучми стосунки з НАТО стали зримим втіленням багатовекторності, а тодішні президентські повноваження не передбачали наявності у прем'єр-міністрів окремої думки з цього питання. Україна ще в 1994 році стала членом програми "Партнерство заради миру", а в 1997 році підписала Хартію про особливе партнерство з НАТО. У цьому немає нічого дивного, оскільки Альянс був і залишається важливим елементом європейської безпеки, а стосунки з ним допомагали Леоніду Даниловичу у разі потреби з новою силою демонструвати дружбу з Росією.

Очевидно, що для Кремля перспектива вступу України і Грузії в Альянс, що проявилася після Помаранчевої революції, була надзвичайно болючою, хоча і загалом сам процес розширення НАТО на схід після розпаду СРСР виглядає походом по хворих мозолях російської дипломатії. Проте оголошене Бараком Обамою "перезавантаження" стосунків з Москвою не передбачає євроатлантичних «пряників» для держав пострадянського простору, багато в чому позбавивши їх ілюзій.

Але повернімося до Януковича. Сьогодні багато хто залишає поза увагою той факт, що під час президентської кампанії 2004 року "натовська" тема практично не звучала в дискусіях між Ющенком і Януковичем. Вона була небезпечною для обох кандидатів, які намагалися проникнути на електоральне поле суперника. Проте Віктор Андрійович на посаді президента багато і упевнено говорив про можливість швидкого вступу нашої країни до Альянсу. А Віктор Федорович, ставши в 2006 році прем'єром після парламентських виборів, повною мірою використовував переваги парламентсько-президентської республіки. Хоча Україні восени 2006-го НАТО було готове надати План дій з отримання членства (ПДЧ), лідер Партії регіонів відмовився від цієї перспективи. Думаю, багато хто пам'ятає, наскільки креативно боролися "регіонали" проти проведення міжнародних військових навчань в Криму. Нагадаємо, що зовсім недавно 394 парламентарії дозволили допуск іноземних військових формувань для бойового навчання на території України.

Переломним моментом у стосунках Україна – НАТО можна назвати 2008 рік. Джордж Буш-молодший, який готувався залишити свій пост, не зміг переламати позицію представників Старої Європи, що відмовилися означити євроатлантичну перспективу Києва чимось більшим, ніж загальними словами і запевняннями. На той момент політична еліта Старого Світу була неабияк стомлена непослідовністю українських політиків, а всередині нашої країни так і не дійшли суспільного консенсусу щодо вступу в НАТО. До того ж Київ не дістав зримих підтверджень зацікавленості Брюсселя у швидкій власній інтеграції у вигляді замовлень на розробку і модернізацію бойової техніки, критично важливих для вітчизняного ОПК. При цьому співробітництво між Україною і Альянсом у галузі військової і політичної співпраці залишається на безпрецедентно високому рівні, на чому й наголосив заступник Генерального секретаря НАТО Іржі Шедіві, відвідавши Київ. По суті, Україна давно перестала демонструвати євроатлантичні амбіції, і вважає за краще співпрацювати з Північноатлантичним альянсом, не ставлячи собі за мету інтеграцію в нього.

Заявивши, що вступ у НАТО сьогодні для України нереальний, Янукович фактично констатував реальну розстановку вітчизняних зовнішньополітичних пріоритетів. Не випадає говорити про якісь масштабні зміни, пов'язані з цією констатацією: затяті супротивники будь-якої співпраці з Альянсом і завзяті прибічники євроатлантичної інтеграції сьогодні однаково непопулярні серед українців. Загрози з боку опозиції після своєї заяви Віктор Янукович не відчуває – Юлія Тимошенко, пригадаймо, також виступала за вступ до Альянсу виключно за результатами всеукраїнського референдуму. Позиція практично безпрограшна – в Україні за роки незалежності так і не сформувалася більшість громадян, які підтримують євроатлантичну інтеграцію країни.

Швидше за все, стосунки Україна – НАТО триватимуть у досить широкому форматі, хоча в політичному плані відмова від інтеграції виглядає для одних нелогічним, для інших – демократичним вибором глави держави. Віктор Янукович, котрий послідовно сповідує принципи багатовекторності зовнішньої політики, не кинеться в обійми Альянсу навіть у разі різкого загострення відносин з Росією. Втім, і ставати членом ОДКБ, за що ратує Кремль, нове керівництво України не збирається. Але на Банковій повинні розуміти, що позаблоковий статус вимагає не лише постійного маневрування, але і виразного зовнішньополітичного курсу, ефективної воєнної доктрини, ініціатив у галузі безпеки. Цікаво, чи знайдеться цим складовим сучасного іміджу держави місце в обіцяній Януковичем програмі реформ?

Євген Магда, "Главред"

31.05.2010


Вересень 2017
ПнВтСрЧтПтСбНд
     1  2  3
 4  5  6  7  8  9  10
 11  12  13  14  15  16  17
 18  19  20  21  22  23  24
 25  26  27  28  29  30
Україна сьогодні

—  ПриватБанк вирішує питання виплат вкладникам Криму - Оксана Білозір

—  Експерт пояснив, що стало провалом для української політики в 2016 році році

—  Президент Італії нагородив Оксану Білозір Орденом Зірки Італії

—  Корупційні ігри нафтогазових "патріотів"

—  Нафтогаз і "Укргазвидобування": новий корупційний скандал?

—  Поки ЦВК рахує голоси, лідери партій торгуються за крісла у Раді

—  Ремонт дорог "по-киевски": бессмысленный и беспощадный

—  Магнитные бури в Раде: Януковича обозвали Тимошенко, а чернобыльцев - афганцами

—  Праймеріз чи ще одна утопія?

—  Громадянське суспільство: між рибою і вудкою

—  Команда, яка прийшла до влади, говорить одне, а робить інше

—  Back in the USSR

—  Патріарх Кирило стане третьою людиною в Росії, якщо виконає Велику місію

—  Що таке Батьківщина і чому вони не патріоти

—  Після інавгурації Президента в Україні почався наступ на парламентаризм

—  Україна між "тут" і "там": як здобутися на українську владу?

—  Реформа освіти: кому потрібна 11-річка?

—  День народження Януковича - ярмарок марнославства

—  Суспільне телебачення: спроба №2

—  "Жить стало веселее"

<< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 >>
Copyright - CLAPRI, 2008. All rights reversed. Яндекс цитирования
Головна Пошук Контакти