Україна сьогодні

Українці і без мовних ініціатив Януковича обкрадені

Ні для кого не секрет, що я давно виступаю на підтримку Хартії мов. І вважаю, що цей, двічі ратифікований нашим парламентом документ, повинен бути упроваджений в життя. У цьому сенсі проти ініціативи Януковича, що гарантує російській та іншим мовам національних меншин України захист, вільний розвиток і використання, заперечувати важко.

У світі існує таке поняття як друга, третя регіональна мова і пов'язано це не тільки з доцільністю підтримки малих народів, як іноді намагаються тлумачити, але і, перш за все, з поняттям свободи.

Безумовно, неможливо забезпечити рівні умови всім мовам, носії яких проживають в Україні, але вживання заходів, передбачених Хартією в тих регіонах, де значна частина населення говорить на даній мові – правильна позиція. У цьому сенсі на рівні парламенту давно слід було ухвалити конституційне рішення про статус російської мови в регіонах без конкретної згадки національних меншин. І це теж було б правильно.

Проте не забуватимемо про ті регіони, де практично немає ніяких умов для розвитку української мови. У такому разі, якщо, наприклад, у тому ж Криму або в Луганській, Донецькій, Харківській областях буде оголошена регіональною місцевком, українська мова негайно стане мовою міноритарною.

Тобто такою, якою розмовляють набагато МЕНШЕ, ніж будь-якою іншою. І тоді точно захисту, який передбачений Хартією для міноритарних мов, зажадає державна мова нашої країни.

І якщо до кінця законодавчо проводити в життя те, що передбачено Хартією, а саме, всі ті заходи для розвитку можливостей мови і підтримки мовної свободи в регіонах, то вони, безумовно, повинні бути застосовані так само і до української мови. А ось якраз цього кінця, як я підозрюю, в програмі Януковича немає...

Адже державну мову не обов'язково відміняти – це і не передбачено в Хартії мов. Державних мов може бути дві і більше – в Канаді, наприклад, їх, взагалі, чотири. Справа ж не в цьому! А в тому, щоб забезпечити можливість розвитку на даній мові.

Хоча, на мій погляд, прийняття російської мови як другої державної – це кошмар, жахливий акт. Російська культура насаджувалася в Україні століттями, українська мова знаходиться в тяжкому стані і вимагає захисту. Правда, я не зовсім зрозумів, яка саме роль відводиться російській мові в програмах Януковича – як другої державної чи як регіональної, але, по суті, це і не має особливого значення. Ну, хіба що чисто політично.

І якщо розглядати цю проблему якраз з такого ракурсу, то легко можна помітити, що справа тут у тому, що Росія, як держава, хоче утримати Україну у сфері свого впливу. Якщо це не так. Чому вона у такому разі заперечує проти вступу України в НАТО? Це що, якимсь чином загрожує РФ? Звичайно, ні! Просто, вступаючи в НАТО, Україна виходить "з-під парасольки" Росії, яка у будь-якому випадку хотіла б зберегти контроль над Україною. І одними з найважливіших засобів досягнення цього є різносторонні культурні ідентичності України.

За триста років половина української культури перекочувала до Росії. Між іншим, і Гоголь і Достоєвський мали українське коріння і пронесли їх крізь свої творіння. Цей список можна продовжувати до безкінечності. Можна називати імена сотні людей, відомих у всьому світі, яких ніхто не ототожнює з Україною. Ну, хто ототожнює з нашою країною економіста Михайла Туган-Барановського, покійного в чині міністра фінансів Центральної Ради?

Українці і без того обкрадені. Наша культура спочатку пішла в Російську імперію, потім в СРСР. Одним словом, все, що у нас було, йшло на Москву і Ленінград. І це загальновідомий факт. Зрозуміло, що Росію не влаштовує перспектива, за якої наше населення через 20 років на 75-80% говорило б українською мовою. Росія зацікавлена в тому, щоб українська культура була етнографічною. Щоб загнати її в якусь Галичину і рідше про неї чути і згадувати. Тільки тоді Україна буде нікому не небезпечна.

І це, безумовно, витікає з програми Росії щодо встановлення контролю над українським життям. У даному випадку я кажу, до речі, і про ті обіцянки, які давав Янукович, будучи кандидатом у Президенти, і які він збирається виконати зараз.

До речі, йому це вдасться дуже просто – маючи більшість у парламенті, він проведе відповідний закон. А ось як він справлятиметься з рештою обіцянок – ось це ми ще побачимо.

Мирослав Попович, "ForUm"


09.06.2010


Листопад 2017
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1  2  3  4  5
 6  7  8  9  10  11  12
 13  14  15  16  17  18  19
 20  21  22  23  24  25  26
 27  28  29  30
Україна сьогодні

—  ПриватБанк вирішує питання виплат вкладникам Криму - Оксана Білозір

—  Експерт пояснив, що стало провалом для української політики в 2016 році році

—  Президент Італії нагородив Оксану Білозір Орденом Зірки Італії

—  Корупційні ігри нафтогазових "патріотів"

—  Нафтогаз і "Укргазвидобування": новий корупційний скандал?

—  Поки ЦВК рахує голоси, лідери партій торгуються за крісла у Раді

—  Ремонт дорог "по-киевски": бессмысленный и беспощадный

—  Магнитные бури в Раде: Януковича обозвали Тимошенко, а чернобыльцев - афганцами

—  Праймеріз чи ще одна утопія?

—  Громадянське суспільство: між рибою і вудкою

—  Команда, яка прийшла до влади, говорить одне, а робить інше

—  Back in the USSR

—  Патріарх Кирило стане третьою людиною в Росії, якщо виконає Велику місію

—  Що таке Батьківщина і чому вони не патріоти

—  Після інавгурації Президента в Україні почався наступ на парламентаризм

—  Україна між "тут" і "там": як здобутися на українську владу?

—  Реформа освіти: кому потрібна 11-річка?

—  День народження Януковича - ярмарок марнославства

—  Суспільне телебачення: спроба №2

—  "Жить стало веселее"

<< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 >>
Copyright - CLAPRI, 2008. All rights reversed. Яндекс цитирования
Головна Пошук Контакти