Україна сьогодні

Суспільне телебачення: спроба №2

Судячи з усього, говорити про необхідність впровадження суспільного телерадіомовлення після кожної наступної зміни вертикалі влади - стає традицією.

Дискутувати почали на цю тему на початку 2005-го, відразу після "помаранчевої революції". Інтенсивно й багатоголоссям. Настворювали тоді комісій, збудилися профільні громадські організації, кілька конференцій провели. Воно б і нормально, якби слідом за цим пішли справи: ухвалення нового закону й ухвалення рішення про впровадження суспільного мовлення із прописуванням усього алгоритму.

Врешті-решт ідея із суспільним телебаченням тоді загнулася.

Пояснення наводять різні: відсутня законодавча база, брак досвідчених професіоналів. Але насправді причина одна - органи влади, і передусім парламент, по-справжньому ніякого суспільного мовлення не хотіли.

Точніше - вони просто не уявляли, що це таке. А від невідомого легше відмовитися, ніж його вивчати й впроваджувати.

П'ять років потому відбувається повернення до ідеї створення Національного суспільного телебачення і радіомовлення - НСТР. Тепер вітер дме з боку адміністрації президента й Громадської гуманітарної ради при президентові. Звісно, що безпосередньо цією справою опікується Ганна Герман.

Важко сказати, чи вдасться хоча б цього разу, нарешті, запустити це багатостраждальне суспільне мовлення. Швидше за все, достеменно цього не знає ані Янукович, ані Гуманітарна рада, ані сама Ганна Герман.

Проте привід поговорити є.

<Бо 29 червня на вулиці Банковій запропонували на наше обговорення документ із назвою "Концепція створення Національного громадського телебачення і радіомовлення".

Перша частина документу - суто декларативна. Там правильні тези про "інформаційні потреби громадян", "контроль громадськості", "вільне висловлювання своїх поглядів і думок"... Що тут обговорювати? Все ясно й природно!

Але головні камені спотикання - в іншому.

Насамперед це правовий статус суспільного телебачення, способи його фінансування і Наглядова громадська рада. Ось тут є навколо чого ламати списи.

Візьмемо пропоновані концепцією джерела фінансування. Це держбюджет України; надходження від рекламної діяльності; продаж власного інтелектуального продукту та авторських прав.

Але ж тоді чим усе це відрізнятиметься від стану речей із Першим національним?

Та нічим! Бо хто фінансує, той впливає на формат і наповнення ефірної сітки. Отже, шеф суспільного телеканалу знову потрапить у політичну залежність від уряду та вкрай заполітизованого парламенту, які ухвалюють національний кошторис.

Утім, без казенних коштів, нажаль, таки не обійтись.

Хай будуть, але лише на конкретно прописані статті видатків. А точніше - на одну єдину статтю: фінансування експлуатації мереж передавання сигналу. Держава має цю коштовну справу взяти на себе. Цим самим вона забезпечить гарантії технічного функціонування суспільного ТБ, і продемонструє свою добру волю в цій корисній справі. Але при цьому не матиме вирішального випливу на ефірний контент. Хоча, звісно, за бажанням і цей технічний важіль можна використати для політичного тиску...

Усі інші витрати, у тому числі на виробництво, кадри, зарплату менеджменту - в жодному разі не можна компенсувати за рахунок держбюджету, з названих вище причин. І це має бути однозначно прописано в законі, або урядових постановах.

Інші джерела фінансування:

- реклама, у невеликій кількості, але дуже дорога;

- спонсорство;

- абонентна плата від глядачів.

Врешті-решт саме абонплата має стати основним джерелом грошових надходжень. В уряді вже порахували - з кожного громадянина по 1-2 гривні на місяць, і буде суспільному телебаченню щастя.

І не треба підписувати договори з усіма домогосподарствами. Треба у добровільно-примусовому порядку підписати договори з кабельними операторами. Вони, в принципі, не бідують, тож хай виконують соціальне навантаження - безкоштовно приймають і перераховують абонплату від населення за можливість дивитися вільне, незаангажоване суспільне телебачення.

Ще одна позиція в концепції, з якою категорично не можна погодитися - це спосіб утворення Наглядової ради.

Нині пропонується така схема:

"Нагляд за діяльністю Національної суспільної телерадіокорпорації України здійснює Наглядова рада, яка формується по одному представнику від: президента, кожної фракції ВРУ, кабміну та загальнонаціональних громадських організацій".

Категоричне на це ні!

Бо сама дефініція суспільного мовлення полягає в тому, що це мовлення, власне, як не дивно, суспільне.Тобто - не обтяжене політичними та олігархічними тиском і контролем. Тому й контролюватися має інститутами громадянського суспільства, а не інститутами державної влади.

У згаданій Громадській раді може бути лише один представник від органів влади - уповноважений представник нацради з питань телебачення і радіомовлення для нагляду за дотриманням чинного законодавства щодо телерадіомовлення. У крайньому випадку можна ще додати уповноваженого представника від уряду - для нагляду за використанням державних коштів, спрямованих на забезпечення передавання сигналу.

І все! Крапка!

Категорично ніяких представників ВР, тим більше - від кожної фракції! Вони ж спаскудять зсередини всю ідею суспільного мовлення.

Це лише кілька зауважень до запропонованої концепції, наявність якої, наголошую, є позитивним фактом. Ще окремо слід проаналізувати чинний закон "Про систему суспільного телебачення і радіомовлення ", ухвалений Радою і підписаний Кучмою ще в 97-му році.

Але то вже тема іншої публікації.

Руслан Кухарчук, УП

07.07.2010


Вересень 2017
ПнВтСрЧтПтСбНд
     1  2  3
 4  5  6  7  8  9  10
 11  12  13  14  15  16  17
 18  19  20  21  22  23  24
 25  26  27  28  29  30
Україна сьогодні

—  ПриватБанк вирішує питання виплат вкладникам Криму - Оксана Білозір

—  Експерт пояснив, що стало провалом для української політики в 2016 році році

—  Президент Італії нагородив Оксану Білозір Орденом Зірки Італії

—  Корупційні ігри нафтогазових "патріотів"

—  Нафтогаз і "Укргазвидобування": новий корупційний скандал?

—  Поки ЦВК рахує голоси, лідери партій торгуються за крісла у Раді

—  Ремонт дорог "по-киевски": бессмысленный и беспощадный

—  Магнитные бури в Раде: Януковича обозвали Тимошенко, а чернобыльцев - афганцами

—  Праймеріз чи ще одна утопія?

—  Громадянське суспільство: між рибою і вудкою

—  Команда, яка прийшла до влади, говорить одне, а робить інше

—  Back in the USSR

—  Патріарх Кирило стане третьою людиною в Росії, якщо виконає Велику місію

—  Що таке Батьківщина і чому вони не патріоти

—  Після інавгурації Президента в Україні почався наступ на парламентаризм

—  Україна між "тут" і "там": як здобутися на українську владу?

—  Реформа освіти: кому потрібна 11-річка?

—  День народження Януковича - ярмарок марнославства

—  Суспільне телебачення: спроба №2

—  "Жить стало веселее"

<< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 >>
Copyright - CLAPRI, 2008. All rights reversed. Яндекс цитирования
Головна Пошук Контакти