Публікації

Чиїх батьків ми діти, українці? (Історико-культурний та психологічний екскурс)

Українська культура, і загалом світогляд українського народу, знаходилися під впливом багатьох зовнішніх і внутрішніх чинників. На території сучасної України віками перехрещувались впливи Півночі і Півдня, Заходу і Сходу, і до того ж, загальновизнаним географічним центром Європи є сам Україна – с. Ділове Закарпатської області.

Результатом взаємовпливу різних культур на території нашої країни став особливий спосіб світобачення, який закарбувався в світогляді, світовідчутті, психології, звичаях і традиціях українського народу. Українська культура – один із ареалів, де елементи "споглядальної, інтровертованої" культури Сходу і "практичної, екстравертованої" культури Заходу органічно переплелися між собою і з'єдналися з автентичною культурою українців і дали неповторний сплав свого матеріального і особливо духовного прояву.

Наша культура – це новий, унікальний сплав, що містить в собі низку, здавалося б протилежних, якостей, таких як споглядальне світопочування, смиренність, моральне самовдосконалення і, пристрасне бажання змін на краще, прагнення до пізнання, дії, перебудови.

Здається, майже кожен з нас помічав, наскільки ми, українці, вміємо проявляти і жіночі і чоловічі якості, сентименти і відповідальність, наполегливість та м'якість.

Як історично склалося таке світобачення українців?

Якщо розглядати культуру як сукупність матеріальних і духовних цінностей, створених людством протягом історії, то про формування людської свідомості та культуру прадавніх людей, що населяли нинішню територію України, можуть свідчити археологічні описи історії становлення й розвитку культури в епоху палеоліту, мезоліту й бронзи. Знайдені статуетки жінки (Межиріччя, Мізин) фахівці пов'язують із культом прародительки, який існував у віруваннях і свідомості давніх племен. В природному святилищі Кам'яна могила, поблизу Мелітополя, вдалося розрізнити образи тварин та людей (в основному жінки).

Найвизначнішою пам'яткою мідного віку України була так звана Трипільська культура. Серед розкопок були розрізнені жіночі статуетки (рідше чоловічі), що виготовлялися з глини. На трипільських пам'ятках існували культові місця. Наприклад, у Сабатинівці ІІ досліджене житло з жертовником, жіночими статуетками на крісельцях та кріслом для керівника церемонії (ймовірно жриці?). Це свідчить про культ жіночого начала, високий статус жінки у родині і поклоніння їй як символу плодючості. Оскільки Трипільська культура була сільськогосподарською, то образ землі-годувальниці асоціювався з образом жінки (деякі знайдені археологами фігурки зображали вагітних жінок).

Давня культура в Україні, як і в світі, розвивалася еволюційно. Велике значення для її розвитку мали міграції інших культур, наприклад кіммерійців, скіфів, сарматів. Їх культури, зливаючись з місцевою, як правило, переважаючою культурою, розвивали її в цілому далі, залишаючи в ній глибинний слід.

Скіфи-орачі вже тоді мали назву "руси", "русини". Етнонім "рус" означав і сонце і воду як життєдайні сили, а також назву території поселення східних слов'ян у басейнах річок Росі, Росави, Росавиці.

Страбон (бл. 63 р. до н.е. – 23 р. до н.е.), грек, автор праці "Географія", вважав, що "...у них (скіфів) насамперед навіть жінки спільні і діти... Дійсно ми їх вважаємо дуже простодушними, зовсім не лукавими, значно скромнішими, ніж ми (греки) самі, і більш незалежними".

І скіфи і сармати, що населяли територію Північного Причорномор'я, мали розвинуту міфологію – богиня Табіті (аналог грецької богині Гестії) була найважливішою з-поміж скіфських богів, а у сарматів – Астарта, богиня родючості, пов'язана з культом Сонця та коня.

Геродот (V ст. до н.е.), грецький історик, описуючи скіфів, називав їх енареями, андрогінами. Гіппократ (V–IV ст. до н.е.), медик Стародавньої Греції, описує скіфів так: "У Європі є скіфський народ, що живе тепер навколо озера Меотіди і відрізняється від інших народів. Назва його савромати. Їх жінки їздять верхи, стріляють з луків і кидають дротики, сидячи на конях, і б'ються з ворогами, поки вони дівчата; а заміж вони не йдуть поки не заб'ють трьох ворогів, і оселюються з чоловіками жити не раніш, як принесуть звичайні жертви. Та, що вийде заміж, перестає їздити верхи, поки не прийде потреба поголовно виступати в похід. У них немає правих грудей, бо ще в ранньому дитинстві матері їх, розпікши приготований саме з цією метою мідний інструмент, прикладають його до правої груді і випалюють так, що вона втрачає здатність рости, і вся сила і достаток соків переходять у праве плече і руку".

Ось таких жінок ми нащадки! У когось є ще запитання про український жіночо-чоловічий склад характеру (зазначимо: як у чоловіків, так і у жінок)?

Маріанна Савіна,
Експерт Центру правового аналізу та дослідження політичних ризиків (CLAPRI),
Науковий співробітник Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України

08.06.2011


15.03.2017
ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" розглядає питання про врегулювання проблеми вкладників, рахунки яких були відкриті на тимчасово окупованій території АР Крим та м. Севастополя...
05.01.2017
Якщо говорити про економічні підсумки року, то самим провальним слід все ж вважати боротьбу з корупцією, від якої страждає українська економіка, і яка досить боляче на неї впливає.


07.07.2016
6 липня 2016 року Посол Італії в Україні Фабріціо Романо вручив від імені Президента Італії народному депутату України Оксані Білозір високу державну нагороду Італійської Республіки – Орден Зірки Італії з присвоєнням звання «кавалер».


Copyright - CLAPRI, 2008. All rights reversed. Яндекс цитирования
Головна Пошук Контакти