Публікації

Державна міграційна політика України: від комплексного законодавчого забезпечення до розбудови спроможностей

Необхідність комплексного формування державної політики України у сфері міграції назрівала не один рік. Зважаючи на міграційні процеси сьогодення, демографічну, соціально-економічну ситуацію в Україні та світі, відсутність розвинутого національного законодавства з питань міграції та його реального інституціонально-адміністративного забезпечення видаються очевидними. Адже не достатньо лише прийняти програмні документи, особливої актуальності набуває сьогодні забезпечення реальної спроможності відповідних державних органів і установ, державних службовців, посадових осіб і навіть суддів реалізувати нові завдання відповідно до найкращих міжнародних практик та стандартів захисту прав людини у такій динамічній і багатоконтурній сфері як міграція.

Перші кроки зі створення законодавчих засад міграційної політики України вже було зроблено минулого року шляхом схвалення Концепції державної міграційної політики (від 30 травня 2011 р. № 622), яка охоплює різні види міграції, Плану заходів з її реалізації (від 12 жовтня 2011 р.№ 1058) та Плану заходів щодо інтеграції мігрантів в українське суспільство на 2011-2015 рр. (від 15 червня 2011 р. № 653).

Крім того, до деяких законодавчих актів з питань міграції було внесено зміни щодо підвищення відповідальності у цій сфері: до Кодексу про адміністративні правопорушення України, Кримінального кодексу, до закону "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" (закон від 5 квітня 2011 р. № 3186). Також було прийнято нову редакцію останнього, в якому простежується правоохоронний фокус із чітким визначенням осіб, які вважаються незаконними мігрантами.

Свою роль в розвитку сучасної міграційної політики відіграють і євроінтеграційні прагнення України. Зокрема, поштовхом до реформ у сфері міграції стали взяті політичні та міжнародно-правові зобов'язання нашої держави в рамках процесу лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України, в рамках імплементації дійсної з 1 січня 2010 р. Угоди між ЄС та Україною про реадмісію осіб, виконання Плану дій Україна-ЄС у сфері юстиції, свободи та безпеки, а також підтримка з боку ЄС у розробці Україною Плану інституційних реформ у сфері міграції на виконання Програми всеохоплюючої інституційної розбудови (СІВ).

Практична реалізація державної міграційної політики не може обійтися без "сильних плечей" – інституційної основи, яку наразі уособлює створена у грудні 2010 р. Державна міграційна служба України (ДМСУ)із територіальними управліннями в кожній області, м. Києві та Севастополі [1].

Відтак, завдяки їй у країні працюватиме єдиний спеціальний центральний орган виконавчої влади, який братиме участь у формуванні державної політики у сфері міграції та відповідатиме за її реалізацію (імміграцію та еміграцію), у тому числі у протидії нелегальній міграції, вирішенні питань громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших категорій мігрантів [2; п.1]. І, хоча все ще триває передача повноважень цій службі головним чином від МВС, Державна міграційна служба, як очікується, акумулює розпорошені до цього повноваження від відповідних підрозділів МВС, МЗС і Мінсоцполітики.

Комплексність поставлених перед ДМСУ завдань та їх специфіка вимагає забезпечення її належної інституціональної та адміністративної спроможностей, зокрема забезпечення достатніми людськими ресурсами і постійного підвищення їхньої кваліфікації, адекватного матеріально-технічного та інформаційного забезпечення (в тому числі системою аналізу міграційних ризиків, реєстрів та базами даних мігрантів, міграційного профілю України).

Не менш важливою буде результативна взаємодія і координація між задіяними державними органами України та ефективна міжнародна співпраця у цій міграції. 

Частково дані питання перелічує вищезгаданий План заходів з реалізації Концепції державної міграційної політики [3; п.5-15], закріплюючи низку необхідних заходів із розбудови спроможностей державних органів у сфері міграції, зокрема: підвищення ефективності діяльності ДМСУ, визначення потреб у навчанні та розробка програми навчання посадових осіб та суддів, належне матеріально-технічне забезпечення ДМСУ, запровадження системи електронного документообігу в органах виконавчої влади, відповідальних за формування та реалізацію державної політики у сфері міграції. 

Станом на сьогодні актуальними залишаються такі визначальні потреби ДМСУ та інших центральних органів виконавчої влади (ЦОВВ) у сфері міграції:

1) у частині формування державної міграційної політики України:
• підвищення знань у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі відповідних міжнародних зобов'язань України, міжнародних стандартів і стандартів ЄС, найкращих міжнародних практик;

• засвоєння та вдосконалення умінь, пов'язаних із формуванням державної політики у сфері міграції, у тому числі із протидії нелегальній міграції, щодо громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших категорій мігрантів;

• покращення механізмів координації ЦОВВ щодо формування державної міграційної політики України на основі фактичних даних, у тому числі збору та аналізу інформації з усіх аспектів міграції;

2) у частині реалізації державної міграційної політики:
• вдосконалення існуючої організаційної структури та механізмів координації ЦОВВ;

• оптимізація системи та процедур надання адміністративних послуг у сфері міграції;

• визначення потреб у навчанні та системне підвищення кваліфікації і стажування, в тому числі за кордоном;

• запровадження профілю компетенцій персоналу та засобів оцінки результатів діяльності та компетенцій персоналу згідно з цим профілем, засобів їх мотивації;

• впровадження системи електронного урядування (зокрема, електронного документообігу);

• забезпечення необхідної інфраструктури (зокрема, пунктів прийому та центрів утримання) [4; п.2.2.2];

• запровадження постійної платформи зв'язків з громадськістю з питань міграції.

Зрештою, ключем до успіху можуть слугувати чітка інституційна структура у поєднанні із достатньою спроможністю, спрямованою на ефективне формування та реалізацію міграційної політики України із такими якісними критеріями оцінки успіху як послідовність, ефективність та динамічність.

Використані джерела та література:

1. Перелік територіальних органів ДМС, із іменами керівників та контактами див. на офіційному сайті ДМСУ http://www.dmsu.gov.ua/uk/pro-gmsu/teritorialni-organi-ta-pidrozdili.html

2. Питання Державної міграційної служби України/Президент України; Указ, Положення від 06.04.2011 № 405/2011. – Режим доступу до док.: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/405/2011

3. Про затвердження плану заходів з реалізації Концепції державної міграційної політики/Кабінет Міністрів України; Розпорядження, План, Заходи від 12.10.2011 № 1058-р. – Режим доступу до док.: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1058-2011-р

4. Безвізовий діалог між Україною та ЄС. План дій з лібералізації візового режиму. – Офіційний сайт Кабінету Міністрів України. – Режим доступу до док.: www.kmu.gov.ua

Тетяна Семілетко, Експерт з питань євроінтеграції
Центру правового аналізу
та дослідження політичних ризиків (CLAPRI)

19.01.2012


15.03.2017
ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" розглядає питання про врегулювання проблеми вкладників, рахунки яких були відкриті на тимчасово окупованій території АР Крим та м. Севастополя...
05.01.2017
Якщо говорити про економічні підсумки року, то самим провальним слід все ж вважати боротьбу з корупцією, від якої страждає українська економіка, і яка досить боляче на неї впливає.


07.07.2016
6 липня 2016 року Посол Італії в Україні Фабріціо Романо вручив від імені Президента Італії народному депутату України Оксані Білозір високу державну нагороду Італійської Республіки – Орден Зірки Італії з присвоєнням звання «кавалер».


Copyright - CLAPRI, 2008. All rights reversed. Яндекс цитирования
Головна Пошук Контакти