Публікації

Дискусія щодо вигідності для України вільної торгівлі з ЄС та з Митним союзом виходить за межі економічної аргументації

Питання про економічні вигоди та витрати зовнішньо-інтеграційного вибору України знову стало предметом обговорення на публічних дебатах, організованих у Києві Фондом "Ефективне управління" спільно із британською компанією Intelligence Squared 24 квітня ц.р.

У потоці заявленої спікерами аргументації – як "за", так і "проти" – чітко простежувалася єдність думок у тому, що зроблений Україною вибір слід розглядати не лише з економічної точки зору, але й у соціальній та політичній, геополітичній та навіть цивілізаційно-ціннісній площинах.

Виступаючи за вигідність для України створення вільного ринку із Європейським Союзом, п. Володимир Огризко, екс-міністр закордонних справ України, зокрема, апелював до незмінності євроінтеграційного курсу України, привабливості величезного ринку споживачів у ЄС, очікуваного покращення бізнес-клімату в Україні та збільшення потоку іноземних інвестицій.

Варто нагадати, що вище керівництво країни – Президент України, Прем'єр-міністр і, у свій час, парламентська коаліція – ще після хвилі оновлення влади у 2010 р. проголосили, що європейська інтеграція залишається зовнішньополітичним пріоритетом України. Відповідні декларації були тоді підкріплені прийняттям Верховною Радою, за ініціативи Президента Віктора Януковича, Закону України "Про засади внутрішньої і зовнішньої політики" від 1 липня 2010 р., що передбачає "забезпечення інтеграції України в європейський політичний, економічний, правовий простір з метою набуття членства в Європейському Союзі" як однієї з головних засад зовнішньої політики України.  Таким чином, вибір було зроблено, і восени 2011 року Україна та ЄС заявили про завершення переговорів щодо створення зони вільної торгівлі (далі – ЗВТ) як частини майбутньої Угоди про асоціацію.

Стосовно можливості приєднання України до Митного союзу (далі – МС) Росії, Казахстану та Білорусі головним аргументом "проти" п. Огризко назвав роль Росії як першої скрипки у прийнятті рішень на рівні керівних органів МС та отримання нею 90% всіх надходжень МС від торгівлі.

У доповнення до цього, п. Роман Шпек, екс-міністр економіки України, екс-віце-прем'єр-міністр України з економічних питань, голова постійного представництва України при Європейському Союзі, віце-президент ПАТ "Альфа-Банк", радник Президента України, наголосив на виборі нашої країни між європейською якістю життя та входженням до геополітичного полюсу Росії.

Наводячи аргументи вигідності участі України у Митному союзі, п. Віктор Суслов, Міністр економіки України 1997-1998 рр., зокрема, порівняв основні показники експорту України до країн ЄС та країн СНД, а також підкреслив неможливість самостійного існування України на геополітичній карті регіону.

В свою чергу, до нинішньої економічної стагнації Євросоюзу апелював п. Валерій Мунтіян, урядовий уповноважений з питань співробітництва з Російською Федерацією, державами-учасницями СНД, Євразійського економічного співробітництва. Крім того, спікер навів низку торговельних вимог з боку України, які були висунуті щодо її можливої участі у МС (а саме: скасування захисних торговельних заходів з боку Росії, зниження нею ціни на газ, скасування експортних мит на нафтопродукти, забезпечення завантаженості нашого трубопровідного транспорту та компенсації Україні у зв'язку із її членством у СОТ).

Слід зазначити, що зі вступом до СОТ у 2008 р. Україною було взято на себе певні зобов'язання, наприклад, не підвищувати імпортні мита, які є ліберальнішими за умови торгівлі в рамках МС, а також не вводити експортні обмеження щодо торгівлі з іншими країнами-учасниками СОТ.

В цілому, почесні спікери оминули увагою такі важливі аспекти як, з одного боку, далекосяжність вже погоджених домовленостей з ЄС щодо ЗВТ та інструменти реалізації закладених в ній цілей, безпрецедентність майбутньої зони вільної торгівлі з ЄС, що за своїм змістом найбільше подібна хіба що до ЗВТ ЄС з Південною Кореєю. А, з іншого боку, спікери не згадали про наднаціональність МС та офіційну позицію Росії щодо заявлених Україною вимог, на які посилався В. Мунтіян.

Як відомо, поглиблений та всеохоплюючий характер положень щодо ЗВТ із ЄС передбачає планомірне здійснення Україною наближення свого законодавства до стандартів і практик ЄС (у переважній більшості важливих сфер політичного та соціально-економічного життя України) як інструменту виконання своїх міжнародних зобов'язань.

І, насамкінець, не варто забувати по діючу ЗВТ між Україною та багатьма країнами СНД (в тому числі із Росією), а також про наднаціональний характер МС, вступ до якого виключає будь-яку ЗВТ із ЄС і може передбачати втрату політичної незалежності України. Водночас, обумовленість можливої участі України у Митному союзі залишається на рівні політичних декларацій та експертних досліджень. В будь-якому разі питання про економічні вигоди та витрати зовнішньо-інтеграційного вибору України, безсумнівно, виходить далеко за межі суто економічної аргументації.

Тетяна Семілетко (CLAPRI)

26.04.2012


15.03.2017
ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" розглядає питання про врегулювання проблеми вкладників, рахунки яких були відкриті на тимчасово окупованій території АР Крим та м. Севастополя...
05.01.2017
Якщо говорити про економічні підсумки року, то самим провальним слід все ж вважати боротьбу з корупцією, від якої страждає українська економіка, і яка досить боляче на неї впливає.


07.07.2016
6 липня 2016 року Посол Італії в Україні Фабріціо Романо вручив від імені Президента Італії народному депутату України Оксані Білозір високу державну нагороду Італійської Республіки – Орден Зірки Італії з присвоєнням звання «кавалер».


Copyright - CLAPRI, 2008. All rights reversed. Яндекс цитирования
Головна Пошук Контакти